- А що ж ми такі недолугі?- засумував був Віктор Андрійович.- Де ж нам гідного національних ментальних ознак екстріму добути, щоб закипів геть увесь адреналін? О! Треба у космічний простір злітати! На міжнародну орбітальну станцію. Чи взагалі може на місяць? Або ж хіба й на самісенький Марс?..
Треба буде порадитись із Кондолізою Райс, або ж з Муамаром Каддафі, чи із Мішелєм Саркозі, щоб хтось з них не випередив...
Проте поки що запланована була поїздка на сумщину, де вже тиждень горіло міжгосподарське гноєсховище, на якому місцеві винахідники видобували екологічне паливо, і треба було з тим щось робити, аби уникнути зростання цін та чергового надзвичайного стану...
на первоначальной стадии развития личинка стрекозы имеет 2 сердца: одно в голове и второе – в задней части тела. Более зрелая личинка стрекозы имеет 5 глаз, 18 ушей, 8-камерное сердце. Кровь у нее зеленого цвета.
Засумував Віктор Андрійович, бо не вдалося йому одразу второпати - як таке мудре відкриття можна використати для негайного покращення життя пересічних громадян у період перехідної економіки.
- А чом б нам не відвідати сьогодні вночі ексклюзивний елітний приватний Спа-салон? - запитала тим часом пані Катерина.
- Й дійсно,- погодився пригнічено Віктор Андрійович,- Принаймні для цього не треба декому мати 18 вух...
Якось засумував Тарасик під час перегляду масштабного твору національного кіно, на створення якого було витрачено усі геть кошти, що планувалися на хфінансування цілої галузі. Турботливий та чуйний Віктор Андрійович не лишивсь осторонь.
- Щось з тим треба робити? Щоб воно зокрема не сумувало, - вголос розмірковував він. - Га?
Радники дорадчої ради з гуманітарних питань впевнено порадили - з метою створення сприятливих умов для розвитку національної кінематографії, відновлення її провідної ролі в соціальній і духовній сферах суспільства та збереженні неповторної національної самобутності, забезпечення дієвості державної політики протекціонізму щодо вітчизняної кіноіндустрії та підтримуючи ініціативу спільноти у вигляді Національної ради з питань культури і духовності, треба просто негайно підписати відповідним чином складений дукамент. І потім хай ті, хто повинен за це практично відповідати, скаржаться, буцім-то ми не били на сполох, не впливали, не прикладали відповідних зусіль...
Тарасик цього вечора довго не міг заснути, його нудило.
Мабуть йому не сказали, що усі проблеми національного кінематографу остаточно подолані.
Захотілося якось Віктору Андрійовичу дізнатися правди про своїх предків. Звідки ми? З якого роду-племені?
Почитав спеціяльну літературу.
Як достеменно встановили фахівці, спостерігаючи за природними процесами, -
за для запліднення жінки та успішного зачаття достатньо лише одного єдиного живого сперматозоїду.
При цьому слід знати й враховувати, що за 1 хвилину в организмі чоловіка продукується 50 тысяч сперматозоїдів, за день - 72 мільйона.
За життя чоловік виробляє 13 литрів сперми.
800 разів повинен вильнути хвістик сперматозоїда, щоб просунутися уперед на 1 см.
Науково підтверджений рекордний викид сперми на відстань - 29,25 см.
Інтервал еякуляторних скорочень - 0,8 секунди.
Під час сім’явиверження еякулят вилітає з тіла чоловіка зі швидкістю 18 км/год.
Ризик прояву аллергії жінки до сперми партнера складає 1 до 500 000.
Якщо б вдалося зібрати докупи усі сперматозоїди, завдяки яким сталися запліднення усіх людей, що жили коли-небудь раніш та живуть тепер, то всі вони поместилися б у наперстку.
- Отаке! Лише одне цеберко...
Якось після чергового отруєння консиліум радників змушений був показати Віктору Андрійовичу на його вимогу офіційний звіт про молекулярне дослідження його власних аналізів, цебто хфекалій.
– Що там нового?
Відклавши електронний термометр на клавіатуру томографу, Віктор Андрійович розгорнув звіт.
- Дайте мені цього, - підняв він нетерпляче правицю догори, - Як його...
- Шампанського брют? – відгукнувся перший головний радник дорадчої ради.
- Ні.
- Соте із зморчків з олениною та морською капустою? – здогадався другий радник.
- Ні.
- Може кальян? – припустив академік медичної академії.
- Кал, кажеш? Точно! Кал. Ку. Ля тор! О!
Принесли калькулятор “Toshiba” із ридко-кришталевим монітором.
Став Віктор Андрійович досить фахово використовувати пристрій. Скоро побачив результат розрахунків.
- Ні хрєна собі!.. Вибачте... Це ж що виходить?..
Вперше за багато років напруженого корисного громадського життя звернув Віктор Андрійович увагу на вагу власного ранкового випорожнення. Її прискіпливо зафіксував звіт академії по аналізам. До лабораторії потрапило 476 грамів екскрементів пастоподібної консистенції слабо-теракотового забарвлення.
Як блискавка вдарила у мозок – якщо кожна жива людина здатна на таке щодня... А населення планети складається з 6 000 000 000 осіб, й живе в середньому кожен 25000 днів... Скільки ж це гімна накопичилося на планеті за одне тільки моє життя?
Калькулятор “Toshiba” дозволяв оперувати числами до двадцяти знаків...
Колосальна купа виростала за нескладними розрахунками...
- Жах!
Втішало лише те, що особистий внесок на загальнолюдському тлі лишавсь майже непомітним – хіба що на аналізи вистачило б...
У початкових класах школи хотілося Віктору Андрійовичу бути вчителем хфізкультури - бо в того завжди при собі був гарний блискучий секундомір.
Потім хотілося бути міліціонером - щоб заарештувати вчителя хфізкультури та конхфіскувати в нього секундомір. Згодом хотілося більш за все стати пожежником - щоб загорілася бува школа, народ щоб викликав
пожежну команду, а він би взяв і не поїхав - мовляв є більш важливі питання, ніж гасити якусь там школу, що догоряє... Наприклад - ліквідація грандіозної лісової пожежі з евакуацією населення та екологічною загрозою... О!
Ну а потім вже чомусь нічого не хотілося взагалі... Може тому, що школа так й не згоріла й треба було вчитися...
Щиро кажучи, суспільство обґрунтовано стурбоване тим, як розгортається акція, що ми її проголосили, сподіваючись на суспільну свідомість свідомих членів суспільства, отже громадян громадянського суспільства. Адже сподівалися ми, що акцію названо напрочуд промовисто й прозоро доступно для громадян громадянського суспільства: – „Сім чудес нашої країни”...
Ось досвід наших сусідів і просто партнерів показує, наприклад, що головним національним надбанням, чудом, місцем поклоніння та виховання молоді у патріотичному сенсі може бути і є просто дерево, на гілках якого удосконалював своє тіло в пружності та міцності на шляху до подолання імперіалістичного оточення сонце корейської революції засновник вчення Чучхе товариш Кім Ір Сен. До цього дерева має приїхати хоча б раз у житті кожен, хто поважає свого лідера нації від учнів до шанованих ветеранів. Це традиція, це акт єднання, це подія. Квіти. Гімн. Молитва. Це красиво.
Народ й населення кожної держави мають самостійно визначити головні пріоритети у національній свідомості що до знакових імен та чудес у формуванні самосвідомості нації...
Коротше, підкреслюю, дерево у нашому селі неподалік від нашої школи на березі річки, де довелося мені свого часу зміцнювати своє тіло на шляху до майбутніх революційних демократичних перетворень збереглося.
І там вдосталь є місця для встановлення належної меморіальної таблиці...
Якщо виникне необхідність, термін висунуння та широкого суспільного обговорення кандидатур на сім чудес нашої, підкреслюю, нашої країни, може бути продовжений...
За сніданком потрапила на очі Віктору Андрійовичу газета із публікацією, яка привернула увагу.
"Подросток полюбил лошадь.
Американский подросток Пол Мак Кохан был арестован после того, как камеры наблюдения зафиксировали его на конюшне занимающимся сексом с лошадью.
Владельцы конюшни установили камеру видеонаблюдения после предшествовавших инциденту попыток нападения на лошадей. Просмотрев видеозаписи в феврале этого года, они были шокированы сценой того, как подросток насилует кобылу.
Помощник шерифа Клэй Стефенс, также просмотревший эту видеозапись, сказал, что действия подростка выглядели весьма слаженными - он никуда не торопился, но и даром времени не терял. Все выглядело так, будто он следовал некоему "весьма конкретному, хорошо продуманному и подготовленному плану".
После этого владельцы установили в конюшне потайную сигнализацию, и 27 июня в полтретьего ночи в их доме раздался сигнал тревоги. Увидев на мониторе того же подростка, вновь подбиравшегося к лошади, они позвонили в офис шерифа. В конюшню ворвались полицейские и арестовали подростка, предъявив ему обвинения в незаконном проникновении в частные владения и сексуальных действиях в отношении животных.
- Цікаво, як це він здійснював акт згвалтування з чисто технічної точки зору? Драбину використовував, чи що, - розмірковував зосереджено Віктор Андрійович за філіжанкою вранішнього какао з марципанами.- І як в такому разі поводилася кобила? Чому не відходила? Не викликала допомогу? Як він її переконував та втримував? Це ж все ж таки не кобета тобі, а ціла кобила... Цікаво... Взагалі чи можна буде дістати й переглянути той відеозапис?..
Отже не поїхав Віктор Андрійович до школи юних любителів коней у Пирятин.
Мовляв, хто зна, що вони там собі люблять ті підлітки у тому Пирятині... Мда...
Принципова позиція у будьякому питанні - то є ознака дорослого самоусвідомлення у поточному бутті. Так, можна з великою долею вірогідності припустити, що більшість опосередкованого населення не поділяє тонких та вибігливих захоплень деяких членів суспільства. Чи то стрибки на мотузці, чи то викопування з землі раритетів давніх епох, абож утримання на балконі екзотичних тварин риска рослин. Але ж й вони мають право на інтравертну самоідентифікацію. Це пристрасть. Підходити до закордонних колег і просити в них гроші - вчинок сміливий, як виклик усталеним нормам поведінки.
Нещодавна приїздила делегація з Антігуа - щось там про кооперацію риболовлі намагалися домовлятися. Як можна було не використати рідкосної нагоди. Віктор Андрійович особисто зустрівся з головним у делегації і звернувся до нього, як міг жестами та мімікою:
- А дайте-но мені ваші гроші, які в вас з собою є!
Той був хлопец досвідчений й не дав, мовляв, краще би про риболовлю домовлятися.
- Біс з цією риболовлею,- занепокоївсь Віктор Андрійович.- Ви мені краще ваші гроші віддайте, якщо на те ваша ласка.
Не зрозумів представник Антігуа і конкретної прямої мови.
Довелося дати йому по голові стільцем. І обшукувати власноруч вже непритомного.
А як було не скористатися такою нагодою - додати до колекіції грошових одиниц світу ще й купюру з Антігуа номіналом в два чавдара?..
Голові ж делегації згодом пояснили, що він знепритомнів з-за переміни акліматизації...
Колекціонери зрозуміють.
Переважна більшість виборців та населення зокрема, десь так 97 з половиною відсотків, досить обґрунтовано вважає, що настав час суттєвих перемін у розподілі суспільних надбань. Так з тим треба щось робити. Негайно й остаточно треба встановити мінімальний прожитковий себто життєвий рівень кожного українця, а не тільки зятя колишнього президента, на рівні припустимо середньостатистичного мешканця Норвегії. Треба змінити податковий кодекс, внести зміни до основного закону, невідкладні трансформації чекають і на ряд підзаконних актів Щось треба робити, щоб сталися зміни на краще. Може назви вулиць поміняти. Або ж номери маршрутів автобусів. Бо поки виборці розбиратимуться у нововведеннях, прийде строк нових позачергових виборів, а там можна буде й повернути старі назви провулкам та зупинкам.
Першочергове завдання для усієї владної вертикалі – донести до нації важливу інформацію – що на кожного норвежця припадає 28000 Єврів щомісяця. Такий оце в них середній рівень життя. В нас справи також мають позитивну динаміку: якщо вдасться всіх поголовно зробити держслужбовцями першого рангу, то ми досягнемо середнього по Європі рівня оплати праці. Бо треба щось робити демократичній європейській державі, щоб з Бангладеш нам перестали надсилати гуманітарну допомогу: рисове борошно, сушені фініки та телевізори, що вже були у користуванні... .
Дорогою так стало на душі сутужно, так невесело, що закортіло негайно чи то до біотуалету, чи лікарський консиліум скликати, чи то просто до лісу. Але голова служби персональної охорони забороняв возити у службовому транспорті портативний біотуалет, до лісу ж виходити й взагалі заборонялося категорично. Тому вирішив Віктор Андрійович, що зробить це просто в салоні службового авто. Треба ж бо з тим щось робити, бо далі так жити не можна. Взяв свій телехфон і викликав з ліжка голову секретаріату, великими літерами продиктував терміновий указ про звільнення голови служби персональної охорони та оборони.
- А чому його? – почув запитання.
- А кого краще, тебе? Бо треба ж щось в таких обставинах робити негайно, зосередженно та рішуче зненацька.
- Тоді хай буде так.
- Ото ж.
- А кого призначить замість?
- Візьміть на столі список тих, кого давно не звільняли і нікуди не призначали, знайдіть незаплямовану у корупційних діяннях достойну кандидатуру. Щоб була з народу, з сілян, з колгоспним минулим. Щиру, лагідну, співочу, мудру, хазяйновиту, далекоглядну, охайну, виховану. Таку одним словом, щоб любила свою багатостраждальну землю, гордилася своєю історією, поважала старих, хворих, дітей та етнограхфічні корені, джерела, витоки, - тобто справжню українську, патриотично налаштовану особистість. Щоб всіх влаштовувала, бо йдеться про відповідвльну посаду.
Не допомогло, все одно ще більше хотілося до лісу...
- Може тоді гостей покликати? – Збирав з підлоги до макітри їжу практичний Віктор Андрійович.
- Пішов на бій – міцно стій! - повчала сусідка.
- Пустився в бійку – чуба не жалій! – продовжувал дядько Герасим.
- Взялся за гуж – не говори, что не дюж!– стверджувала тітка Гарпина.
Ці життєві константи запали до душі Віктора Андрійовича, не раз допомагали на важкому самостійному шляху.
У період страждань та перетворень Віктор Андрійович пригадав цю давню народну мудрість і у належний момент голосно закликав юрбу за для підтримки харизматичної лідерки об’єднаної опозиції:
- Взялся за грудь – скажи что-нибудь!
Збиравсь якось Віктор Андрійович у відрядження, уважно прислухався до радіо - там передавали прогноз погоди. Дані були невтішні, сірі, похмурі, поривчасті, можливі були і опади у вигляді дощу.
- Що ж його робити, брати парасольку, чи там дадуть? - схилився над валізою Віктор Андрійович. Зрештою відігнав свої вагання та поклав поруч із бутербродом автоматичну парасольку японської фірми "Три слони". Але настрій вже був не той, зкуйовджений, зпоплюжений, пригнічений.
- Якби зробити прогнози погоди на завтра більш оптимістичними, лагідними, емоційно виваженими, суттєво доброзичливішими, щоб не псували людям настрій, особливо перед довгою дорогою або ж відрядженням. Можна ж знайти вихід і не травмувати психіку людини напередодні важливих рішень та справ. Більше того, взагалі треба викреслити цей вид інформації з вжитку - що то є за атавістичні чаклування по хмарах у двадцять першому столітті - хто там може точно і гарантовано сказати, чи прилетять хмари, чи буде дощ чи ні, вітер буде сильний західний, або ж східний поривчастий до нестримного? Прогнози треба відмінити, давати замість них музику гарну, позитивного емоційного забарвлення. А що там сніг, чи град - дізнаємось на місці...
Не поїхав того разу Віктор Андрійович у відрядження, сказав, що погано себе почуває.
Дощу між тим так і не було...
- Чому я не сокіл? – запитав якось Віктор Андрійович.
Прислухався.
Відповіді не було.
Отаке...
- Чому не літаю? - голосно запитав Віктор Анндрійович своє відбиття у дзеркалі та продовжив голитися електричною бритвою, яку дружина подарувала
на Independent Day july 4.
Любі діти!
Гарантія демократії, у вимірі суспільному, усвідомлюючи поняття єдності як створення цілісного гуманітарного та інформаційного простору — сучасного, живого і захищеного
національного розвитку країни, конструктивного балансу влади і засторога проти авторитаризму знайде своє відображення у новій редакції України.
І це — принципова позиція.
" Як таке взагалі могло історично скластися? - Лунав запит у персональному салоні Боїнга, оздобленому у стилі хай-тек. - Як багатостраждальний мій народ таке в своєму розвитку міг допустити?"
- Ось що, - викликав негайно Віктор Андрійович своїх головних радників з питань скликання позачергових рехферендумів, - Питання дуже важливе, стосується національної самоідентифікації.
- Знову?
- Нам треба негайно вирішувати це питання, бо так історично склалося, що й це випробувакння лягає на наші голови саме в той час, коли там вже багато чого лежить. Треба негайно зібрати національний, а краще міжнародний...
- Може одразу всесвітній?
-...або ж всесвітній конгресс знавців мови, вчених філологів-україністів.
- На хрена вони здалися? Знаємо ціх хфілологів - усю горилку випьють й сало поїдять, все за для національної самоідентифікації,- поділився сумнівами головний радник дорадчої ради.
- Треба негайно вчинити масовану мозкову атаку тіпа бліцкріг й без зволікань придумати - бо ж соромно! у нас, цивілізованої європейської нації з глибоким історичним минулим, досі нема, як оказалося під час вечері, відповідного терміну, сталої назви - немає слова, що означало б зворотній бік коліна - тобто ту частину тіла людини, яка протилежна кожному його коліну! Ми що, гірші за кітайців, в яких сто синонимів лише білого кольору? І не забудьте запросити усіх дійсних діячив сучасної енціклопедії - щоб одразу ж записати у відповідний том національної енціклопедії... Щоб діти нової генерації могли вільно орієнтуватися... На нас покладена історична місія ліквідувати й цю прогалину цивілізаційного прогресу...
Літак тим часом наближався до повітряного кордону вітчизни. Віктор Андрійович, як і під час вечері, чухав під коліном і не знав, як же зветься те місце, що він його чухає... Одна була надія - на позачурговий всесвітній конгрес.
Три коробочки як відомо зафіксовані спеціальним реєстром в перелік атрибутів неодмінного вжитку. Належна комісія розробила навіть технічну документацію та повну - викладену двома мовами - інструкцію користування. Хоча дослідження незалежних засобів дослідження незалежних засобів повідомляють, що інструкції виявляються зайвими щоразу як тільки Віктор Андрійович намагаеться обіцяти, прогнозувати чи просто звертатися з черговим зверненням: завжди одна й та сама картина супроводжує - миттєво вдається вщент наповнити усі три короби...
Ученые из Государственного университета Северной Каролины и Университета Джорджии доповіли Віктору Андрійовичу результаты исследования, согласно которому 25 мая 2007 года на Земле произошел демографический перелом: впервые за всю историю население городов численно превысило население сельской местности.
- Что делать? - растерянно спросили они.
Опираясь на статистические данные ООН, согласно которым к 2010 году горожане составят 51,1 процента населения Земли, исследователи рассчитали, что именно 25 мая 2007 года наступит переломный момент, когда число жителей городов достигнет 3 303 992 253 человек против 3 303 866 404 жителей села.
Вместе с тем, по мнению ученых, эти данные не могут и не должны свидетельствовать о том, что городское население имеет большее значение, чем сельское: обе группы находятся в тесной зависимости друг от друга.
При этом, как отмечают исследователи, несмотря на то, что города не могут существовать отдельно от сельской местности, которая является источником чистого воздуха, воды, еды, древесины и полезных ископаемых, уровень жизни в сельских районах значительно ниже городского.
- Что ж,- Віктор Адрійович заметил в этой связи - с реалиями научных данных следует считаться, однако основополагающий вопрос будущего не в том, что жители села могут сделать для горожан, а наоборот, как горожане в их неуклонно растущем статистическом количестве могут помочь бедным сельским жителям, от которых во многом зависит их собственное существование на пути неизбежной демократизации суспільства.
- Звісно є багато цікавого й важливого в культурі кітайців, - подумав Віктор Андрійович, - треба найкращі надбання розвинутих націй неодмінно запозичати для унутрішнього вжитку,- але у двері пстійно зазирала криза й відволікала.
Profile
![[info]](http://l-stat.livejournal.com/img/userinfo.gif)
you_shchenko- you_shch_end_ko
Syndicate
